ВЕРТЕП (різдвяне дійство з прадавніми колядками, віншуваннями)

Одним із поширених звичаїв на Україні починаючи з XVII ст. був вертеп – веселе різдвяне дійство з піснями, жартами, короткими виставами, котрі влаштовували мандрівні музиканти й актори. Цікаво, що головними виконавцями ролей у вертепній драмі були ляльки на довгих держаках. Пояснюється це тим, що мати великий пересувний театр було нелегко, тож і виручали маріонетки, назва яких пішла від ляльки, котра зображувала Діву Марію.
До речі, слово «вертеп» має й інше значення – печера, в якій народився Ісус, і просто печера, ущелина, гора.
У Т. Шевченка є рядки: В яких гаях? В яких ярах,
В яких незнаємих вертепах Ти заховаєшся од спеки?..
Вертепна дія відбувається ніби в двох площинах, і саме «приміщення театру», тобто вертепний корЬб, було поділене на два поверхи. На верхньому – гралися сцени, пов’язані з Різдвом, янголами, пастухами; на нижньому демонструвалася побутова комедія з піснями й танцями, безмежною народною фантазією й барвистим національним одягом. Підлога вертепного короба вистелена хутром, щоб не видно було щілин, по яких виконавець водив ляльок.
Під час вистави за сценою знаходився хор, який виводив молитви й духовні кантати, а також скрипаль, під музику якого співали й танцювали маріонетки.
Вертеп і зірка були необхідними атрибутами дійства. Студенти, молодь несли зірку, співали колядки, заходячи до хати господарів, показували вертепну драму.
До цього обряду-вертепу дібрано лише дитячі тексти й дійства, вони відрізняються від вертепу, який показують дорослі.
Діти входять до світлиці з восьмипроменевою зіркою – знаком,
що вістує скоре народження Колядою-Матір’ю Нового Світла.
Усі співають віншування:
Ой до сього дому, ой до веселого,
Святая!
Ой у сім домі золотий столик,
Святая!

На тім столику стоїть отавка,
Святая!
На тій отавці золота скатирця,
Святая!
На тій скатирці тайна вечеря,
Святая!..
Потім перший гурт хлопчиків промовляє мояитву-колядку:
Ходить, ПОХОДИТЬ МІСЯЦЬ по Небу. Кличе, покличе Зорю до себе: -Ходімо, Зоре, з нами гуляти, З нами гуляти, колядувати… Другий гурт хлопчиків. Ой із-за гори, з-за високої Ой іде-бреде сам ясен Місяць. Гой за ним, за ним ясна Зірниця, Ясна Зірниця, його сестриця… Гурт дівчаток.
Там за садом Зоря всходить, Щедрий вечір, добрий вечір. Там Марися в сукні ходить, Щедрий вечір, Святий вечір. -Ой Марисю, Марисенько, Хто ж ти прибрав хорошенько?
-    Прибрав мене мій батенько, Щедрий вечір, Святий вечір. Там за садом Зоря всходить, Там Марися в сукні ходить, Щедрий вечір, Святий вечір. -Ой Марисю, Марисенько, Хто ж ти прибрав хорошенько?
-    Прибрала мя моя мати, Добрий вечір, Святий вечір.
Усі гуртом співають.
Нова Рада стала, Як на Небі хвала, Над вертепом Звізда ясна, Весь світ возсіяла…
Далі промовляють:

даруй літа щасливі Цим господарям! Усі гуртом: Коляд-колядниця, На покуті кути ця. Прийшли колядники, Застали господаря З челяддю коло стола. Поздоровляємо усіх до ста літ! Хлопчик. Ой ясна, красна у небі Зоря, А ще найкраща у дядька жона. Зі Святим вечором! Дівчинка. Що в дядька, дядька Три стоги стоять. Один стіг пшениці – На паляниці. Другий стіг гречки – На варенички, А третій овса, Та й колядка вся. Будьте здорові! Хлопчик. Коляда, Коляда, у віконце загляда. Коляда, Коляда, дайте, дядьку, пирога. Як не дасте пирога, візьму вола за рога, Та виведу за поріг, та викручу правий ріг. Буду рогом трубити, а воликом робити. З Святим вечором!
До колядників виходять Баба й Дід – предки роду. Діти співають їм колядку:
Ішов Дід на став та й рибку дістав, Та рибку несе, бородою трясе. Та й рибку полоще, з Бабов ся туркоче. Та й рибку варить, з Бабов ся сварить. Ой била Баба Діда лозою,
Щоби ся вертавсь скоро з водою. Якби не плоти, не перелази, Я б ся вертавсь зо штири рази. Хлопчик. Коляда, Коляда, На поличку погляда. Там ковбаса лежить, Вона в руки не біжить. Дайте, бабо, ковбасу- Літом коней попасу, Не даси ковбаси – Хоть сама паси. Хлопчик. Коляд, Коляд, Коляда, Дід на Бабу погляда, А Баба не дивиться, Та на Діда кривиться. Хлопчик. Коляд, Коляд, Коляда, А Дід з печі вигляда, А Баба з пічурки – Граються у жмурки. Гурт дівчаток. Що на полиці дві паляниці Ще й стравка. Ходить Бабуся коло Дідуся, Як павка.
Сидить Дідусь на колодочці, Смутує.
Ходить Бабуся коло Дідуся, Частує.
Баба й Дід дякують колядникам і дають їм гостинців.
Хлопчик. Коляд, Коляд, Колядниця, Добра з маком паляниця, А без маку не така, Дайте, Бабо, п’ятака, А ви, Діду, грошей, Будьте всі хороші.
Дівчинка. Колядина, Колядина, а я дівчина-калина, Чобітки корковенькі, будьте з празником здоровенькі!
Колядники звертаються до господарів по черзі.
Я маленький хлопчик, З’їв куті горщик. На узвар поглядаю, Вас із святом поздоровляю. А ви на це зважайте, По вареничку давайте! Колядин, Колядин, а я в батька один. По колінця кожушок, дайте, дядьку, п’ятачок. А п’ятак не дорогий, дайте, тітко, ще й другий. З Святим вечором! Колядин, колядин, а я в батька один, У новенькім кожушку, винесіть пампушку. Будьте здорові!
Колядин, колядин, а я в батька один, Коротенька курточка, винесіть, бабцю, бубличка. З Святим вечором! Господар. А хто ж у вас міхоноша? Міхоноша. Я маленький хлопчик, Зліз на стовпчик, З мішком походжаю, Коляду збираю. Вечір добрий, Дайте пиріг довгий. Господиня. А давай-но свою торбу. (Кладе гостинці).
М і х о н о ш а. Я маленький хлопчик, Виліз на стовпчик, На дудочку граю, дітей забавляю. А вам усього найкращого У світі бажаю! Господар. От молодці, що нам заколядували- А тепер просимо до столу. Ще й куті та узвару скуштуйте.
Колядники ставлять Зірку біля снопа, сідають за столи підвечеряти. Аж ось до світлиці долинає: «Ме-ее! Ме-ее! Ме-ее!»
Господар. О-о-о! Коза вже голос подає – багату кутю вістує. Ану, хлопці, хто Козу водитиме?
Козоводи вибігають зі світлиці. З-за дверей гукають:
- Дядьку, пустіть Козу в хату! У вас дітей багато, хай побачать Козу.
Г о с п о д а р. Ви ще й дядину попросіть, а то в нас хата маленька, та й холоду напустите.
Козоводи. Будь ласка, пустіть, а то й козенята померзли! Ми місця багато не займемо.
Господиня. Та наші діти вже й спати, мабуть, похотіли. Чи пустимо, діти, як?
Діти. Пустимо, пустимо! Хай заводять погрітися!
Старший козовод заводить Козу до хати на мотузку й вітається: -Добрий вечір, щедрий вечір!
Хлопці заходять по одному, скидають шапки й по черзі вітаються:
-Добрий вечір!
Хлопці сідають. Між ними найменший хлопчик з торбою на сало – це К’гг, він нявчить та мурчить. Кіт- утілення Духа домашнього затишку, він пасе тіні темних сил в образі мишей. Коза весь час тупцяє ногами, хоче танцювати. Старший козовод водить її по світлиці. Козоводи співають:
Го-го-го, Коза,    А Коза в куток,
Го-го-го, сіра.    Вхопила серпок
Нуте, панове,    Та й по полю скок.
Нуте, мульове.    Нажала снопок
Поставте в ряду,    Та й змолотила,
Я Козу веду.    Своїх діточок тай
Наша Козиця    накормила…
Старая птиця…    А в тому сельці
Ой де взявся Вовк    Де взялись
Та Козу натовк,    стрільці.
А вовченята за козенята.    Встрелили
Де взявся Заєць,    Козюшку
Став Козу лаять:    У правеє вушко!
- Ой ти Козиця,    Пртуць,
Старая птиця,    коза впала
Літомк-ям тя й не матиця.    І хвіст задрала.

Коза падає і одкидає голову й ноги як нежива. Кіт нявчить і промовляє:
Треба Козиці три куски сала, Щоб Коза встала. Козоводи. Ой устань, Козо, та й отрусися По всьому дому, По господарю ізвеселися.
Коза встає і танцює.
Козоводи (співають):
Де Коза ногою,
Там жито копою.
Де Коза рогом,
Там жито стогом…
Господар іде,
пожиток несе.
Перший
пожиток-
Мірочка гречки
На варенички.
Другий пожиток- Мірочка жита, Щоб Коза сита. Третій пожиток- Решето овса, Зверху ковбаса, Та й щедрівка вся. Промовляють: За цієї мови Будьте здорові!
Козоводи (до Кози.) Кланяйся господареві й господині, кланяйся діткам. ч
Коза кланяється. Господиня дає хлопцям гостинців, а господар – копійок; копійки, які колись були золоті, тобто сонячні, символізують віддяку за сонячну вість.
А Кіт нявчить до господині:
- А мені дайте сапа’
Козоводи. Дайте Котові сала, а то вїн здохне, не ївши.
Господиня. Сало високо висить, не звикайте до сала.
Кіт нявчить і не відходить від господині.
Господиня кладе йому в торбу сало.

Козоводи (Дякують.) Бувайте здорові! Щоб Ше и того року діждати.

Господар припрошує козоводів до столу. Старший Козовод ставить Козу біля снопа. Козоводи сідають у світлиці. Аж ось озиваються щедрувальники.
Дівчатка:
Прилетіла ластівочка, сіла собі край віконця. Приспів: Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Та й зачала щебетати, господаря викликати.
Приспів.
Вийди, вийди, господарю, подивися на кошару. Приспів.
Чи всі вівці покотились, чи ягнятка народились. Приспів.
А ягнички-капловушки скачуть собі кругом грушки. Приспів.
А баранці-круторіжки скачуть собі край доріжки. Приспів. 1-а дівчин к а.
Щедрувала щедрівочка, Прилетіла ластівочка, До віконця припадала, Хазяїв поздоровляла. З багатою кутею! З щедрим вечором!
Гуртом співають.
Прийшли щедрувати до вашої хати. Щедрий вечір, добрий вечір! Тут живе господар, багатства володар. Щедрий вечір, добрий вечір! , А його багатство – золотії руки. Щедрий вечір, добрий вечір! А його потіха – хорошії діти.

Щедрий вечір, добрий вечір: 2-а дівчинка.
І я хочу щедрувати, щедрівочки заспівати Дідусеві і бабусі, і тому хлопцеві, що в кожусі.
1-    й    хлопчик.
Я маленький хлопчачок, Народився у вівторок, А в середу рано до школи віддано. Я іду і плачу, стежечки не бачу. Дорогу питаю, з Новим роком вас вітаю!
2-    й    хлопчик.
Я віншую, віншую, А у вас гостинці чую. То ви, дядьку, вставайте, Та мені гостинців дайте. Добрий вечір, щедрий вечір! 1 – а д і в чин к а.
Щедрівочка щедрувала та в віконце заглядала: – Що, бабусю, напекла? Неси швидше до вікна! Не щипай, не ламай, а по цілому давай! Добривечір! 2-а дівчинка.
Я дівчинка маленька, спідничка червоненька, Чобітки козлові, зі святом будьте здорові! 1-й хлопчик.
Читаю, читаю, азбуки не знаю. Тільки знаю аз та буки, Дайте мені гостинчика в руки. Із щедрим вечоромі 1-а дівчинка.
Я маленька паняночка, Як у саду фіалочка. Раненько вставаю, Оченята протираю, З празничком поздоровляю! Гурт дівчаток.
Щедрівочка щедрувала:
Під віконце заглядала: – Що ти, бабо, печеш, Чи гаряче, чи холодне? Як гаряче – давай нам, Як холодне – нехай вам. Будьте здорові!
1-    й    хлопчик.
Щедрик-ведрик, Дайте вареник, Грудочку кашки, Кільце ковбаски, А ще мало – дайте сало.
2-    й    хлопчик.
А я донесу, Дайте й ковбасу. Давайте хутко, Побіжу прудко. Коротка свитка – Ізмерзла литка. 1 – а дівчинка.
А ще й на дохід Паляницю й хліб. Решето вівса, А зверху ковбаса. Вам щедрець, Мені млинець, Грудочка кашки, Пару яєць. Щедрий вечір! Три хлопчики (вимовляють хором). Де горобчики щебетали, Там три хлопчики щедрували. Один носить, другий просить, Третьому дайте, не забаряйте. Коротенький кожушок- Винось, бабо, пиріжок. Винесіть ковбасу й мірочку вівса – Ось вам і щедрівка вся! Із Святим вечором!
Дівчатка (гуртом співають). Ой сивая та і зозуленька. Приспів. Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я! Усі сади та й облітала. Приспів.
А в одному та і не бувала. Приспів.    І
В тому саду три тереми. Приспів.
Що в першому – Красне Сонце. Приспів.
А в другому – Ясен Місяць. Приспів.
А в третьому-дрібні зірки. Приспів.
Ясен Місяць -наш господар. Приспів.
Красне Сонце – жона його. Приспів.
Дрібні зірки – його дітки. Приспів.
Хлопчик.
Вам вклоняюсь, вас шаную, вас віншую Щастям, здоров’ям, ще й віком довгим. Від нині за рік та від року повік! В городі зело, в хаті весело, В коморі зерно, а у дворі мирно! З Щедрим вечором, Святим вечором! Господар. Дякуємо вам, колядники й щедрувальники, за добрі слова. Перед ними всяка нечисть безсилою стала, і очистилась наша господа і ми самі. Просимо вас до столу.
Щедрувальники сідають до столу, пригощаються.
Господар. І ось наш чарівний Святий вечір переходить у таємничу новорічну ніч, коли світом ладує Світла
Сила. А там уже й схід сонця недалеко. А перед сходом

сонця, удосвіта, бігають від хати до хати хлопчики-засі- вальники, живим зерном засівають – нового щедрого врожаю бажають.
Засівальники. (Стукають у двері, обзиваються.) Прийшли засівати до вашої хати! І Господар. Засівайте, хлопці!
Засівальники (гуртом.) І    На щастя, на здоров’я,
На Новий рік, на нове літо,
Роди, Боже, жито-пшеницю,
Всяку пашницю!
Здрастуйте!
Будьте здорові.
Із святом, з Новим роком вас!
1-    й    хлопчик.
Сію, вію, повіваю, З Новим роком вас вітаю! На щастя, на здоров’я, Надобрий хліб,
Щоб ви були щасливіші за торік.
2-    й    хлопчик.
)    Сію, вію, посіваю,
З Новим роком поздоровляю! Щоб було у вас У стіжку, в мішку, І в коморі, І в оборі, В ложці, мисці І в колисці. Засівальники (гуртом.)
Зароди, Боже, жито-пшеницю, Всяку пашницю. А ти, пане-дядьку, Дай паляницю. На щастя, на здоров’я, Будьте здорові! З Новим роком!

Поделись с друзьями: